Тростянецька міська лікарня стала одним із символів відбудови після російської окупації. Медзаклад справді відновлюється, впроваджує нові технології та надає допомогу тисячам людей. Але аналіз документів показує, що не всі бюджетні кошти витрачають ефективно.
Що сталося з лікарнею під час війни
У березні 2022 року російські війська цинічно розстріляли з танків будівлі лікарні. "Зруйновані були майже всі вікна будівлі, двері, пошкоджено дах від мінометних снарядів, фасад пробито внаслідок танкового обстрілу", – розповідають очевидці.
Триповерхова будівля поліклініки майже зруйнована: два прямих попадання снарядів зруйнували кабінети на другому та третьому поверхах, знищили обладнання, вибили вікна, зруйнували перегородки.
"Лікарня, по-перше, заклад, який найбільше постраждав. По-друге, людям не зручно їздити в інші міста", – пояснює міський голова Юрій Бова експерту з моніторингу відбудови. Про це йдеться в паспорті об'єкту відбудови, який готувала громадська організація “Центр розвитку та співпраці громад” для моніторингу процесу відновлення після воєнних руйнувань.
Як відбувалося відновлення
Навесні 2023 року Тростянець включили до державного проєкту відновлення за принципом "відбудувати краще, ніж було". З державного бюджету виділили 7 мільйонів гривень, а загалом на відновлення витратили понад 70 мільйонів.
"Завдяки підтримці держави, зусиллям міської влади по залученню благодійників, наша лікарня відбудовується та надає якісні медичні послуги", – звітувала у травні 2025 року керівник лікарні Лілія Гонтар під час засідання міської ради.
У грудні 2024 року відкрили повністю відновлену поліклініку. Тепер тут працюють терапевт, кардіолог, ендокринолог, невропатолог, хірург та інші фахівці. За три місяці 2025 року провели 35 пологів проти 24 за аналогічний період минулого року.
Сонячні панелі та економія
Одним із найуспішніших проєктів стало встановлення сонячних електростанцій. На дитячому відділенні встановили панелі потужністю 45 кВт, на стаціонарі – 50 кВт. Фінансування склало 3,3 мільйона гривень коштом Швейцарської конфедерації.
"Починаючи з середини лютого, лікарня щомісяця економить близько 10 тисяч гривень на оплаті електроенергії", – повідомляють у міськраді. Загалом заощадили 197,2 тисячі гривень електроенергії. Економічний ефект від термомодернізації склав ще 228 тисяч гривень.
Проблемні кошториси
За даними порталу відкритого моніторингу відбудови України Big Recovery Portal аналіз офіційної документації виявляє структуру витрат, яка викликає запитання.
Затверджений кошторис на капітальний ремонт фасаду та ганків склав 22 мільйони 923 тисячі гривень. На будівельні роботи запланували 12 мільйонів 635 тисяч гривень – це лише 55% від загальної суми.
Найбільше питань викликають витрати на відрядження працівників будівельних організацій – 4 мільйони 624 тисячі гривень. Ця сума становить понад 20% від загальної вартості проєкту та майже третину від вартості основних робіт.
Для порівняння: на технічний нагляд закладено 258 тисяч гривень, на авторський нагляд – 11 тисяч, а на відрядження – у 17 разів більше. Документ не пояснює, чому витрати на відрядження такі високі.
Що виявив незалежний моніторинг
Громадська організація "Центр розвитку та співпраці громад" провела детальний моніторинг відбудови в серпні 2024 року. Експертка Марія Богданова виявила конкретні факти завищення цін.
Мінеральна вата Izovat 135 товщиною 150 міліметрів взагалі відсутня у виробника. При цьому в договорі вказані роботи за товщину 100 міліметрів, хоча матеріал заявлений з показником 150 міліметрів.
Профнастил Т-50 за договором коштує 736 гривень за квадратний метр, тоді як середня ринкова ціна становить 350-450 гривень. "Вартість відповідно до договірної ціни вдвічі вища, ніж середня ринкова ціна", – констатують у результатах моніторингу.
"На основі договірних цін ми знайшли значні перевищення, але не маємо змоги ознайомитися з актами виконаних робіт", – підкреслює експертка.
Повторні обстріли ускладнили роботу
Ситуація ускладнилася через повторні російські обстріли. 15 березня 2024 року лікарню знову пошкодили. В результаті було вибито щойно встановлені вікна, двері та пошкоджено вже відновлену частину фасаду.
З відновленням пошкоджених вікон допомогли міська рада та благодійні фонди. Варто додати, що закупівля вікон за державним проєктом не передбачалася.
Реальні результати
Попри фінансові проблеми, лікарня демонструє конкретні результати. "Реагуючи на виклики сьогодення, ми підсилюємо реабілітаційний напрям роботи лікарні та створюємо відділення паліативної допомоги", – розповідає Лілія Гонтар на засіданні міської ради.
Лікарня обслуговує понад 30 тисяч пацієнтів. Працюють 52 лікарі, 124 фахівці середньої медичної ланки, 60 працівників молодшого медперсоналу. З Національною службою охорони здоров'я укладено 18 угод про медичне обслуговування.
"Найкращі умови для породіль створені в акушерсько-гінекологічному відділенні. Народжують у Тростянці не лише місцеві мешканки, а й жіночки з сусідніх громад", – підкреслюють медики.
Фінансування з різних джерел
Відновлення фінансується з різних джерел. Основні кошти надходять від Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Благодійники також долучилися: БФ "Доброта", БФ "Полтавський ГЗК", ТОВ "Біланівський ГЗК", БФ "Зелений Кристал", Міжнародна Організація Міграції придбали меблі та обладнання на 3 мільйони 170 тисяч гривень.
На відновлення внутрішніх приміщень поліклініки витратили 17,3 мільйона гривень, на відновлення та термоізоляцію поліклініки і дитячого відділення – 35,8 мільйона, на термомодернізацію стаціонару – 19,6 мільйона гривень.
Системні проблеми
Ситуація з Тростянецькою лікарнею відображає ширші проблеми відбудови в Україні. Високі накладні витрати, недостатня деталізація кошторисів, відсутність публічного обговорення великих витрат стали звичним явищем.
"Навіть в умовах війни витрати на відрядження не повинні перевищувати 10-15% від вартості основних робіт", – пояснює експерт з будівельного кошторису Андрій Петренко.
Аналіз кошторисів інших медичних закладів Сумської області показує схожі тенденції. Витрати на супутні роботи часто сягають 40-50% від загальної суми.
Підсумки
Тростянецька лікарня дійсно потребувала невідкладного відновлення після руйнувань від російської агресії. Медичний заклад обслуговує десятки тисяч пацієнтів, і його закриття стало б катастрофою для регіону.
Лікарня відновлюється, впроваджує сучасні технології, економить на енергоресурсах, надає якісні послуги. Але структура витрат у кошторисах викликає серйозні запитання щодо ефективності використання державних коштів.
Незалежний моніторинг підтвердив наявність завищених цін на матеріали, проблем з підрядниками, розбіжностей у фінансуванні. Все це свідчить про системні проблеми у сфері відбудови.
Досвід Тростянця показує важливість незалежного громадського моніторингу проєктів відбудови. Лише через прозорість та підзвітність можна забезпечити ефективне використання коштів платників податків в умовах війни.
Громадський контроль за витрачанням бюджетних коштів особливо важливий під час війни. Кожна необґрунтована витрата означає менше ресурсів для оборони, медицини, освіти. Тростянецька лікарня може стати прикладом успішної відбудови, але лише за умови прозорого та відповідального використання державних коштів.
Матеріал створено у рамках проєкту за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / This article was supported by the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.
Слідкуйте за нами в Facebook та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живе Тростянецька громада!
