Присвоїти звання Героя України просять загиблому захиснику Сергію Краснікову з села Ницахи Тростянецької громади. Хлопець служив у 12 бригаді “Азов” та загинув на Луганщині у листопаді 2024 року.

За словами мами загиблого воїна Людмили, захищати Україну її син пішов добровольцем у перші місяці повномасштабного вторгнення російського війська.

Родина просить підписати петицію

Петицію опублікували на сайті президента України.

Почесне звання просить присвоїти мати Сергія – Людмила Краснікова. Станом на 25 лютого, петиція набрала понад 6 тисяч підписів. Якщо вона набере 25 тисяч, її має розглянути президент України Зеленський.

Підтримати петицію та підписати можна на сайті президента.

“Петицію ми подали, тому що він заслуговує цю медаль, я ним пишаюсь і горджуся, що я виховала гідного воїна. Коли мені пишуть його побратими, що він був справжнім воїном, ним всі пишаються”, – ділиться мама Героя журналістам Тростянець.City.

Фото: Скріншот петиції з сайту президента України

Родина, друзі та всі, хто знав Сергія, звертаються до кожного з проханням підтримати петицію про присвоєння йому звання Героя України (посмертно).

Сергію було лише 21, усе життя ще було попереду, але він віддав його за наше майбутнє, за свободу і незалежність України. Його сміливість, самопожертва та відданість справі заслуговують на найвищу державну відзнаку.

Підписавши петицію, ми вшануємо його пам’ять і висловимо вдячність за його подвиг. Не залишайтеся осторонь – долучіться до підпису!

У 20 років пішов добровольцем на війну

Сергій Красніков народився 9 листопада 2002 року у селі Ницаха Тростянецької громади. З 2008 по 2013 року навчався в Ницахській школі згодом перейшов у школу у селі Солдатське, де й закінчив навчання у 2017 році. Після закінчення школи у 2018 році вступив до ВСП “Маловисторопський фаховий аграрний коледж” імені П.С. Рибалка Сумського НАУ”.

Хлопець зростав у люблячій родині разом з братом та сестрою.

Сергій з мамою та татом Сергій з мамою та татом Автор: З архіву мами Людмили

Сергій завжди вирізнявся своїм доброзичливим характером і відповідальністю. Його врівноваженість та спокій допомагали знаходити вихід із будь-якої ситуації, а чесність і товариськість робили його надійним другом. Він випромінював радість і впевненість у своїх діях. Його сміливість і терпіння допомагали долати труднощі, а вихованість і щирість викликали захоплення в усіх, хто його знав.

"Син займався футболом, малюванням, шахами та любив грати у більярд”, – каже мама Людмила.

Сергій з товаришем Сергій з товаришем Автор: З архіву мами Людмили

У травні 2022 року Сергій добровольцем вступив до війська. У свої 20 років Сергій з позивним “Жах” за покликом серця вступив до 12 бригади “Азов”. У травні 2023 року пройшов спецпідготовку. За мужність та відвагу був нагороджений медаллю “За звитягу”. За що Сергія призначили старшим групи. Номер обслуги 3-го кулеметного відділення кулеметного взводу роти спеціального призначення 3-го батальйону.

З архіву мами Людмили
З архіву мами Людмили
З архіву мами Людмили
Сергій з позивним "Жах" на війні

Наприкінці 2023 року родині надійшла звістка про те, що Сергій зник безвісти за особливих обставин. Довгих 14 місяців родина вірила та сподівалась на повернення сина додому. На жаль родині надійшла трагічна звістка.

Сергій загинув. 29 листопада 2023 року у районі населеного пункту Діброва, Сєвєродонецького району Луганської області. 24 січня 2024 року Героя поховали на кладовищі у рідному селі Ницаха. Сергію Краснікову назавжди 21.

Слідкуйте за нами в Facebook та Instagram!

Там ми розказуємо про все, чим живе Тростянецька громада!