20 листопада відзначається міжнародний день педіатра і Олена Міхно одна з тих лікарів, які живуть своєю справою. Шлях до омріяної професії не був таким гладким, але жага до лікарської справи перемагала будь-які труднощі в її житті.
Лікарі - люди, які супроводжують нас усе життя: від найпершого крику немовляти до глибокої старості. Педіатри майже все своє життя присвячують лікуванню маленьких пацієнтів, які часто не можуть навіть пояснити де і що болить. Лікарське серце завжди швидше б’ється, коли дитина плаче, бо саме від них залежить їх самопочуття. Про професійний шлях Олени Міхно дізнаємося в цьому матеріалі.
Сімейна династія лікарів
Пішла в цю професію пані Олена не спроста, адже вже мала у родині медичних працівників.
“У мене мама була акушеркою і працювала медичною сестрою в госпіталі, також старша сестра лікар. Можна сказати, що у нас була невеличка сімейна династія лікарів. Ще у школі я мріяла стати педагогом дошкільного виховання і після 8 класу вступити до училища, але батьки сказали, що до 10 класу я маю довчитися, а потім уже вирішувати. Та поки я дійшла до випускного класу, моє бажання змінило вектор у сторону лікарської справи”, - пригадує Олена Міхно.
Коли майбутня лікарка йшла вступати до університету, то вже точно знала, що це буде педіатрія. Омріяну професію пані Олена здобула у Чернівецькому державному медичному університеті та вже в 1988 році приїхала на інтернатуру в Сумську міську лікарню і з 1989 року працює у Тростянці.
“Знаю, що дуже поширеним серед студентів медичних університетів є рішення забрати документи та кинути навчання, але у мене жодного разу не було такого бажання. Авжеж було складно, адже це не малий багаж знань, які треба вдосконалювати все життя. Не дарма кажуть, що лікарі навчаються постійно. Просто коли ти дуже чогось хочеш, то вже просто не маєш шансів здавати назад, тому і я йшла, не зупиняючись”, - розповідає Олена Міхно.
Емоційно дуже складна професія
Навіть попри шалену любов до своєї справи однаково буде щось, що розриватиме серце на шматки, не буде давати спокійно заснути, а тим паче коли це професія лікаря.
“Найскладніше коли діти тяжко хворіють і ти відчуваєш своє безсилля через те, що не можеш підкласти руки та миттєво допомогти. Емоційно дуже складна професія педіатра, адже важливо не показувати свого хвилювання батькам, які привели дитину. Спілкування з деякими з них також не проста справа, бо іноді вони не розуміють, що, наприклад, без міцного тримання рук не можливо дитині зробити необхідний укол. Вони, звичайно обурюються, але коли дитині стає краще, то дякують за надану допомогу”, - розповідає про найскладніші моменти в роботі пані Олена.
Огляд у педіатраФото: https://altamedica.com.ua/pediatr
Уже 35 років свого життя Олена Міхно присвятила педіатрії та за цей час бувало чимало різних ситуацій. Лікарка з посмішкою пригадує дуже багато маленьких пацієнтів, які через вітрянку були розфарбовані зеленкою як ялинки. Також моменти нічних чергувань, де вона переймалася станом маленьких пацієнтів, які були у стаціонарі.
Події 24 лютого 2022 року, авжеж, не обійшли стороною Олену Міхно і спочатку вона була на чергуваннях в окупованій лікарні. Потім разом зі Світланою Лободою збирали заявки, фасували та роздавали молочні суміші по вулицях. Попри все пані Олена завжди виконувала і виконує лікарський обов’язок та продовжує свою справу й надалі.
“Мені дуже шкода, що зараз у такій малій кількості готують педіатрів. Зараз дуже багато сімейних лікарів, які охоплюють усе від нуля до смерті, але педіатрія - це стан душі! Буває так, що після чергування йдеш додому і думаєш: “А чи не кинути мені це все?”. Але потім пригадуєш як сильно ти любиш свою справу і ці думки розвіюються самостійно”, - говорить Олена Міхно.
Ми вітаємо всіх педіатрів Тростянецької громади з професійним святом та зичимо сил і терпіння, а головне мирних робочих змін!
Дізнавайтеся про цікаві історії людей Тростянеччини разом з Тростянець.City!
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живе Тростянецька громада!
