Російські війська зламали долі багатьох тростянчан, але були й ті, хто відчайдушно йшов напролом нещадному ворогу. Такою стала родина Влади Олійник, адже вона разом з мамою ризикнула, щоб народити на світ донечку, яка тепер є чудом у їх родині.
Для Тростянця 24 лютого 2022 року одразу розпочалося з гулу техніки та вибухів у передмісті. Лікарня стала справжнім символом незламності духу тростянчан, адже там народило дуже багато жінок. Владислава також планувала свої пологи там, але життя вирішило інакше.
Було страшно, але я не усвідомлювала масштабів
У той день 24 лютого 2022 року Влада була вдома з чоловіком, який якраз повернувся з роботи, та його мамою. Вулицею, де був дім родини, почали їхати танки, але що відбувається вони ще не розуміли.
“Я була в шоці, мій мозок відмовлявся вірити у те, що діється. Я була на 9 місяці вагітності та точно не хотіла би, щоб моя дитина народжувалася під звуки бомб та авіанальотів. Ми весь час знаходилися вдома з чоловіком і близько двох неділь після початку вторгнення викликали швидку, бо я відчувала, що скоро маю народжувати”, - пригадує Влада.
Тростянецька лікарня тоді була єдиним місцем, де цілодобово працювали лікарі, які попри все виконували свій обов’язок. Та у окупантів не було жодної краплі співчуття та людяності, тому швидку не завжди пропускали до людей, а деяким мешканцям навіть не вдавалося дійти до лікарні.
“Я була дуже щаслива, що швидка все-таки доїхала до нас та забрала мене до спеціалістів. Деякий час я була під наглядом лікарів і те, як окупанти обстрілювали лікарню мені навіть складно описати словами. Ми постійно спускалися у підвал, деякі народжували прямо там, під ті страшні звуки війни. День за днем від лікарні майже нічого не залишалось і нас розпустили по домівках - так хоча б був шанс, що хоч хтось залишиться в живих”, - зі сльозами на очах пригадує страшні події Владислава.
Зруйнована лікарня
Дівчина каже, що вдячна всьому медичному персоналу лікарні, адже вони хвилювалися за дівчат та долі маленьких первістків. Народити в рідному місті Владі не вдалося, каже донечка, мабуть, свідомо не хотіла з’являтися на світ у цьому пеклі.
Ми ризикнули, щоб побачити посмішку доні
Коли Влада прийшла додому, вся родина була в шоці від того, що їй вдалося дійти та залишитися живою. Що робити далі вони не навіть гадки не мали, але добре зваживши всі “за” і “проти”, вирішили йти на Лебедин, що знаходиться в 45 кілометрах від Тростянця.
“24 березня ми разом з мамою вирушили в дорогу. Сказати, що мені було страшно - це не сказати нічого, але боялася я не за себе, а за донечку, бо пологи могли розпочатися прямо в дорозі. Ми дісталися пішки до села Станова, де нас підхопили наші любі українські військові та довезли трішки до селища Олешки. Потім ми знову йшли пішки аж до села Артеморястівка, де нас, дякувати Богові, підхопила машина з добрими людьми та довезла до Лебедина. Близько 14:00 ми вже були на місці призначення у знайомих, які нас дуже гостинно зустріли”, - розповідає вражаючі деталі історії Влада.
Те навантаження, яке отримав організм дівчини, не пройшло безслідно. 24 березня ввечері у Влади почали відходити води і на швидкій вони з мамою приїхали у пологовий Лебедина. На наступний день 25 березня о 10:00 на світ з’явилася хоробра дівчинка Єлизавета вагою 4 кілограми та зростом 51 сантиметр.
“Коли я вперше її побачила, я зрозуміла, що всі ці ризики були варті того. Материнське серце завжди буде здатне на все неможливе, щоб народити на світ маленьке диво. Я дуже вдячна своїй мамі, яка була поруч зі мною в такий складний час і хочу, аби всі матусі народжували під мирним небом без пострілів та ракет”, - з посмішкою завершила Владислава.
Ця історія є прикладом хоробрості українських жінок, які попри все народжують майбутнє покоління. Ми сподіваємося, що ця розповідь ще раз нагадає вам про міць українців та незламну жагу до життя.
Дізнавайтеся про вражаючі історії тростянчан разом з Тростянець.City!
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живе Тростянецька громада!
