Аміна Накопюк навчає дітей і підлітків акробатиці та застосовує свій спортивний досвід у вчителюванні. З нагоди дня працівників освіти ми поговорили з тренеркою про її професійний шлях та особливості педагогічної справи.
Слово “вчитель” завжди мало глибинний сенс, адже саме з цієї людини розпочинається знайомство зі світом науки. Тут поруч стоять і прикладна математика, і мистецтво творити, але попри різноплановість виконавець завше один - учитель. Героїня нашого матеріалу Аміна Накопюк обрала цей тяжкий, але надзвичайно важливий професійний шлях.
Не планувала йти в педагоги, а просто хотіла мати гурток
Нічого не буває просто так, бо захотілося - все треба пробувати та шукати своє. Спочатку Аміна почала проводити стрейчінг для дорослих, а вже потім помітила, що до неї йдуть і діти.
“Я вирішила їх окремо збирати та тренувати. Кожного разу бачила вогники у їх очах, що їм цікаво і вони хочуть цим займатися. Звичайно, були й ті, що не продовжили заняття. Але це нормально, бо кожен обирає свій шлях”, - розповідає тренерка.
Аміна Накопюк дипломований педагог, вона навчалася в Лебединському педагогічному коледжі імені А.С. Макаренка, але ніколи не очікувала, що буде керівником акробатичного гуртка та навчатиме молоде покоління.
“Щобільше, я навіть не планувала йти цим шляхом! Просто завжди хотіла у Тростянці відкрити свій гурток саме спортивної підготовки для дітей. Але життя повернуло в інший бік, який показав мені на що я здатна”, - з захопленням пригадує тренерка. Нагадаємо, що Аміна Накопюк триразова чемпіонка світу з панкратіону.
Аміна пам’ятає свої заняття з тренером і каже, що завжди захоплювалася людьми, які беруть на себе відповідальність та передають свій досвід іншим.
“Варто не просто навчати, а бути наставником, другом для своїх учнів. Я вважаю, що навичку “навчати” мають всі, але не кожен наважується взяти на себе цю відповідальність. Пам’ятаю, як на заняттях у педагогічному коледжі нас вчили комунікувати з повним класом учнів, знаходити спільну мову з кожним. Тоді я зрозуміла, яка тяжка та ґрунтовна ця праця”, - розповідає тренерка.
Не обходиться і без курйозних ситуацій: до гуртка Аміна професійно не займалася хореографією, хіба що відвідувала заняття з власного бажання. Саме тому спочатку було важко підібрати рахунок танцю для дітей, але з часом все налагодилося. Тренерка зазначає, що ніколи не змушує учнів робити якісь акробатичні елементи, бо якщо цього не хоче сама дитина, результату не досягнути.
До кожного вихованця потрібно підібрати свій ключик
Аміна пишається тим, що вона є частиною освітнього процесу в нашій країні. Її учні - це майбутні тренери, чемпіони світу та призери змагань. Наразі тренерка навчає близько 75 дітей, батьки яких довіряють їй, попри те, що вона доволі молодий спеціаліст. У 21 рік дівчина вже має шалений досвід за плечима та таку велику кількість учнів, які як дзеркало переймають досвід свого тренера.
“Повторю, що педагогічна справа надзвичайно відповідальна та важлива, але її особливість саме в тому, що ти маєш знайти до кожного учня індивідуальний ключ. Я захоплююся тим, наскільки різні усі мої діти, бо кожен з них особистість: хтось вибагливий, хтось не настільки сильний, хтось з дитинства має здібності, а хтось навчається цьому вже на гуртку. Та всі вони однаково наполегливі”, - розповідає тренерка.
Аміна вважає необхідним виховувати свідоме та сильне молоде покоління, яке знатиме про своє коріння та матиме за честь прославляти героїчну Батьківщину.
“Я часто розповідаю своїм учням про історію нашої країни і роблю це обережно, бо вони вже в такому юному віці знають, що таке війна. Вони чують сирени на наших заняттях, йдуть в укриття, але впевнені, що ми сильні та жоден злий ворог не зламає нашу волю та жагу до життя”, - зі сльозами на очах розповідає Аміна. Тренерка вважає, що кожен має свій фронт і педагоги тримають саме освітній. Не варто зупиняти цей процес, адже від учителів залежить яким буде наше майбутнє покоління.
Аміна Накопюк зі своїми учнями
Аміна пригадує й свої шкільні роки: “Я надзвичайно вдячна вчителям школи №3, у якій я навчалася. Кожен з них заклав у мені той фундамент, який зараз допомагає триматися на плаву та удосконалювати свої знання. Моя перша вчителька Ірина Гресь та класний керівник Наталія Горова постійно наставляли нас, допомагали обрати правильний шлях та триматися курсу”.
У день працівника освіти Аміна Накопюк зичить колегам терпіння, наснаги та професійних злетів, а також сумлінних учнів, які у майбутньому стануть плодами педагогічної плідної праці!
Дізнавайтеся про досвід талановитих тростянчан разом з Тростянець.City!
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живе Тростянецька громада!
