Леся Шелест відома далеко за межами Тростянця, як професіонал журналістської справи. Зараз вона повернулася до рідного міста та продовжує справу батька - також відомого журналіста Тростянеччини Олега Шелеста.
Історія про творчу сімейну династію тростянчан то не казка або вигадка задля привернення вашої уваги - це справжня історія Лесі Шелест. Потужне коріння й такі ж гени, але скільки зусиль покладено задля того, щоб не втратити цей золотий фонд. Вона стала гордістю батька та закохалася у свою професію і тепер, на посаді директора Тростянецької ТРК, прагне ще більше розповідати про талановитих та героїчних тростянчан.
Пані Леся розповіла про початок свого творчого шляху та життєві перепони, які навіяло повномасштабне вторгнення.
Продовжила батькову справу
У 1976 році в сім’ї журналіста та інженерки народилася донечка Леся, яка стала продовжувачкою батькової справи. Жінка пишається своїм татом та пригадує: “Пам’ятаю як він ввечері повертався додому і всі до нього віталися, бо на той час, мабуть, не було жодної людини, яка б не знала і не чула голос мого батька по радіо”.
Олег Шелест присвятив 40 років свого життя журналістиці на Тростянеччині. Написав багато книг, які були присвячені героям Другої світової війни, розмовам з такими відомими людьми, як Леонід Татаренко та Володимир Куц.
Розпочинала Леся Шелест з творів, які задавали в школі: вона писала і з кожним текстом закохувалася в цю справу ще більше.
“До п’ятого класу тато редагував мої твори, навчав, підказував, а вже потім віддав цю справу повністю в мої руки. Мовляв, тепер, доню, сама, - пригадує пані Леся та додає: - Мене дуже підтримувала Анатоніна Черепова - вчитель мови та літератури у школі № 5, адже творчій людині завжди потрібно казати про її талант, нагадувати про це. Одного разу мою роботу надрукували в шкільному журналі і тоді я вперше відчула, як приємно бачити під текстом своє ім’я”.
Завжди хотіла бути “з Шелестів” та прославляти рід
Після закінчення школи, навчалась в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна за спеціальністю “Журналістика”. Леся Шелест пов’язала своє життя з цією професією, вбачаючи свою місію у висвітленні історій людей, зокрема свого рідного Тростянця.
“Понад 20 років мого життя пов’язане з текстами: репортажі, щемливі історії про людей і це те, про що хочеться писати, розповідати та допомагати своєю працею”, - розповідає пані Леся.
У родині Шелестів бере своє коріння справжня династія вчителів, через що якийсь час пані Леся навіть хотіла пов’язати своє життя з вчителюванням. “У мого тата Олега Шелеста батьки були вчителями: Марія Шелест - учитель англійської мови в Тростянецькій школі № 3, а Григорій Шелест - історик та перший директор краєзнавчого музею. Він збирав експонати у себе вдома, а коли для цього з’явилося спеціальне місце, переніс їх туди. У моєї мами тато був математиком і директором сільської школи, а брат тата - Володимир Шелест також працював директором третьої міської школи. Його й досі згадують, бо він проводив круті проєкти з дітьми”.
Важливим є те, що у сім’ї Шелестів усі горіли своєю справою і матеріальна складова стояла далеко не на першому місці. Такою ж стала і пані Леся, бо про свою професію розповідає з сяючими очима.
“Мій прадід Арсентій Бондаренко з 1944 по 1949 рік був мером Тростянця і це те, що й досі мене вражає. Такий потужний генофонд я маю у спадок”.
Цікавий факт: пані Леся жодного разу не змінювала прізвище, бо завжди хотіла бути “з Шелестів”, прославляти свій рід та передавати цю дивовижну історію з покоління в покоління.
Важка фізична праця позначилась на творчості
Коли почалось повномасштабне вторгнення журналістка із двома дітьми переїхала до Львова, де волонтерила. Після сильних обстрілів міста вона була змушена поїхати за кордон - до Нідерландів. Там її зустріла прийомна багатодітна родина, яка вирішила допомогти українцям.
Трішки оговтавшись, вона пішла працювати на підприємство, яке займається підготовкою овочів і зелені до продажу. Постійна робота на конвеєрі у холоді та шумі, 9 годин на ногах: у таких умовах пані Леся пропрацювала близько 10 місяців.
“Перш за все дуже складно морально, адже коли ти жодного разу не мав справу з фізичною працею, починається суперечка всередині самого себе. Я їздила 18 кілометрів на велосипеді в одну та іншу сторону. Ранки розпочиналися о 5 годині і попри дощ, вітер, рясний туман я однаково мала їхати на роботу. Рятувала тільки думка про те, що десь там в окопах сидять наші хлопці і вони кожну секунду ризикують своїм життям, то ж я зобов’язана триматися”, - зі сльозами на очах розповідає журналістка.
Леся Шелест зазначає, що важка фізична робота залишала свій слід на творчості, адже дуже складно було підібрати слова, щоб написати хоча б один пост. Проте вона не здавалася і, коли вже дуже хотілося відпочити після роботи, продовжувала писати, аби не втратити цю цінну навичку.
Пані Леся зазначає, що цей досвід дуже багато дав їй: вона почала ще більше цінувати фізичну працю, прості моменти в житті та усвідомила, що після цього її вже навряд чи щось зломить. Нідерланди стали для неї місцем, де вона дізналася про свої глибинні можливості вкотре звертати гори та йти вперед.
Чому повернулася в Тростянець?
Леся Шелест розповідає, що мала пропозиції щодо роботи у Києві, але те місце, на яке їй пощастило стати, вважає знаком долі. Рідне місто, де відчуваєш силу свого роду надає особливі почуття та бажання творити тут, у батьківській колисці. Пані Леся зазначає, що у кожній родині є талановиті люди, про яких варто писати та розповідати, а особливо у Тростянці. Журналістка прагне використати отриманий досвід комунікації у великому місті на медіасферу невеличкої громади. Перед сесією, де проходило голосування на призначення нового директора Тростянецької ТРК, пані Леся взяла до рук книгу тата. Вона була підписана фразою “Леся, я сподіваюсь, що тобі знадобиться ця книга у твоїй подальшій журналістській діяльності”. Це додало їй впевненості у тому, що вона на своєму місці.
“Я закохана у свою професію, а ще більше у своє рідне місто, якого я ніколи не цуралася, а навпаки пишаюся тим, що тут народилася”, - з гордістю завершила пані Леся.
Дізнавайтеся про історії відомих тростянчан разом з Тростянець.City!
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живе Тростянецька громада!
