У Білці є невеликий куточок, який майорить різними кольорами та незвичайними зеленими насадженнями. Це володіння Юрія Гордієнка. Його знають усі односельчани. Чоловік завжди радий приймати гостей у своєму садку і з гордістю розповідає про кожну рослину, яку він виростив разом з дружиною.
Розповідаємо, чому успішний айтівець вирішив відмовитись від життя у Сумах та переїхати у невеличке село Білка, де посадив свій власний сад із різнобарвними квітами.
Із Сум у Білку в занедбаний будинок бабусі
Юрій Гордієнко з самого дитинства захоплювався вирощуванням рослин. Тож в один момент чоловік вирішив кардинально змінити своє життя та перебратися із Сум до села Білка.
«Я народився і виріс у Сумах. Якщо чесно, мені завжди було тісно у місті, бо життя у квартирі – це ніби у коробці. І саме це призупиняє саморозвиток та самореалізацію людини. Я усе життя міряв жити у приватному секторі, щоб реалізувати творчий потенціал. Я вважаю, що у кожного чоловіка є творчий потенціал, просто треба знайти свою нішу у житті й мати місце, де можна реалізувати заплановане. Ще коли я навчався у виші, я довго думав, чим мені займатися, щоб нормально заробляти гроші на землі. У ті роки це було програмування. Це був правильний вибір. Я і досі працюю у сфері ІТ».
Юрій ГордієнкоФото: Тростянець.City
Обдумавши всі «за» та «проти» Юрій вирішив переїхати до Білки, у будинок його бабусі. Ділянка була занедбана, будинок розвалювався. Але чоловік твердо вирішив довести усім, що мрії збуваються.
«Скажу чесно, мене усі відмовляли від цієї ідеї, бо на думку оточення – це ненормально, коли людина з міста переїжджає жити у село. А доповнювали це аргументами, що ніби-то жодна жінка не буде жити у селі і не захоче мати такого чоловіка. Але як показав час – усі вони помилялися», - сміючись згадує Юрій.
Але не слухаючи оточуючих, Юрій все ж таки почав активно працювати на своїй ділянці. Сам він програміст, тому змоделювати декілька варіантів можливих проектів було зовсім не складно.
«Знаєте, є такий закон, що до серця чоловіка шлях йде через шлунок, але до серця дівчини – через квіти. Тому коли я думав привезти сюди свою майбутню дівчину, я хотів показати, що я не лише зацікавлений у якихось матеріальних цінностях, але у мене є творча жилка. Тим паче я люблю квіти і взагалі усі рослини».
Квіти на ділянці Юрія Гордієнка Фото: Тростянець.City
Спочатку Юрію було дуже складно, адже чоловік просто скуповував усі рослини, які йому подобались, і бездумно висаджував їх на ділянці.
«Я саджав у бур’ян і думав, що воно виживе саме. Але ні, воно саме там не виживає. Як результат, усе, що я садив, бур’ян знищував. Після цієї ситуації, я взявся за вивчення того, як обгородити рослини від пирію, як бур’яни розмножуються і як мені цьому всьому запобігти».
Далі Юрій почав проводити різні експерименти. Усе, що зараз у нього є на ділянці – це четверта версія досліджень. І вона фінішна.
Лайфхаки, як мати свій садок і не витрачати на нього купу часу
Пан Юрій знає про рослини дуже багато, адже свого часу перечитав купу літератури, щоб врешті-решт облаштувати свою ділянку правильно. Головне його правило – садити і робити щось для інших і тоді воно принесе користь і йому.
«У будь-якої людини є два стани: або він усе бере у себе, або віддає комусь або чомусь. Якщо говорити про мене, то коли я висаджую рослини, я віддаю красу, бо потім я буду нею насолоджуватися. І вже тоді рослини будуть мені її давати. Завжди так було – спочатку ти повинен щось віддати, щоб потім отримати бажане. А коли людина робить за принципом «усе моє», то людина буде вбирати у себе і бруд, і негатив, ну і усе погане. Моє основне правило – в першу чергу треба садити і щось робити для інших. Згодом воно принесе користь і для мене. Краса ж розмножується».
Тюльпани на ділянці Юрія Гордієнка Фото: Тростянець.City
До речі, ділянка у нього близько 1 гектара. І за нею зовсім не складно доглядати та тримати у чистоті. Для цього фермер використовує декілька хитрощів.
«Оскільки я програміст і один з напрямків моєї діяльності - це оптимізація, то усе повинно бути максимально ефективно. Немає проблем, яких не можна вирішити. Ну, наприклад, якщо стоїть питання поливу, то його треба просто вирішити. Для цього я використав крапельний полив. Сьогодні я одним відкриттям вентиля можу полити усю нашу дільницю. Питання з бур’яном теж вирішується дуже легко. Поділюсь лайфхаком – відділіть насадження від бур’яну, вкопавши звичайні дерев’яні дощечки у землю. Пирій – з однієї сторони, рослина – з іншої. Бур’ян ніколи не зможе подолати перешкоду у вигляді дощечки».
Але усі плани, сподівання та розвиток зупинило повномасштабне вторгнення в Україну, і саме – окупація Тростянця та деяких прилеглих сіл.
«Плани змінилися кардинально. Особливо для наших клієнтів. Ну, по перше ми планували розширюватися та створювати нові посадки та тераси, але будьмо відверті, під час війни не до квіточок. Квіти – це більш мирна тема. А коли поряд з моїм будинком були окупанти і те що творилося. Ти розумієш, що у будь-який момент ти повинен будеш поїхати і все це буде нікому не потрібно. Головне – зберегти своє життя. Але добре що наразі усе гаразд, що ми живі і надалі продовжуємо підтримувати наш садок».
Юрій розповідав, що сьогодні пріоритети дуже змінилися. Все, що росте вони просто підтримують та потроху розводять. Оскільки на ділянці продумано усе до деталей, догляд за нею не потребує багато часу.
«Деякі відводки ми даруємо, адже вони живі, вони продовжують розмножуватися. Можна одну рослинку посадити, а через 5 років їх буде сто. Тому, кому треба – приїжджайте, беріть. Я поділюся».
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram!
Там ми розказуємо про все, чим живе Тростянецька громада!
