Довкола традиційного українського народного одягу сформувалося багато міфів. Хтось вважає, що справжня українська сорочка має бути вишита тільки хрестиком. Хтось – квіткові мотиви це шароварщина та несмак. Інші говорять, що все вишите — українське.
Місцева майстриня, керівниця гуртка «Українська вишиванка» Палацу дітей та юнацтва Юлія Мараховська розповіла Тростянець.City, які орнаменти та мотиви притаманні Тростянеччині, а також що символізують ті чи інші символи на вишиванках.
Вишиванки розповідають історію через нитки
Вишиванка є однією з найбільш відомих та визнаних українських традиційних речей. Це вишита сорочка, яка має велике культурне значення для українського народу. Вишиванки відрізняються за дизайном, кольорами та орнаментами, які символізують різні регіони та етнографічні групи.
Майстриня каже, що вишивка хрестиком не є чимось виключно українським. Вона прийшла до нас наприкінці ХІХ – початку XX ст. з західної Європи. Відтоді вишиті хрестиком квіти майже витіснили всі традиційні техніки вишивання.
Вишивані сорочкиФото: Тростянець.City
Тростянеччина має свої унікальні традиції вишивання. Регіон славиться витонченими вишивками, які мають характерні мотиви та орнаменти.
«Нашому Сумському регіону, а саме Тростянеччині, притаманна червоно-чорна кольорова гамма. Найчастіше на вишиванках нашого краю зустрічається рослинний орнамент. Усі вишиванки мають різні фасони і кольори. Це сьогодні можна придбати полотно будь-якого кольору і зробити сорочку чи плаття. А раніше білосніжної тканини не було, та і нитки, якими вишивали, фарбували у домашніх умовах. Якщо брати кінець ХІХ – початок XX ст. це було домоткане полотно. Оскільки їх зшивали вручну, вишиванки відрізнялися за фасоном і за розміром. Були і вишиванки-куцики (короткі) та додільні (довгі). Пізніше почало з’являтися вибілене полотно».
Тростянеччині були притаманні рослинні малюнки. Молоді дівчата на своїх вишиванках вишивали ружі, троянди, калину, бігунець. Оздоблювали їх різними мережками, такими як прутик з настилом. Дуже поширеним по плічку рукава були гроники.
ВишиванкаФото: Тростянець.City
Чоловічим вишиванкам найбільш притаманне листя дуба. Але траплялося, що і на жіночих сорочках зустрічалися ці листочки.
«Якщо на жіночій вишиванці було зображено листя дуба, це означало, що жінка – голова у сім’ї. Можливо її чоловік був далеко від дому, або десь воює, а вона сама із дітьми вдома, вона господиня, на ній вся відповідальність. Тому вона могла носити таку вишиванку.
Якщо роздивитися весільну вишиванку – то рукав обов’язково був дуже пишний. Він був зашитий трояндами. Перевага надавалася червоному кольору. Загалом, весільні вбрання дуже багаті на вишивку. Свої святкові вишиванки люди одягали і до церкви. У буденних вишиванках менше вишитих орнаментів. Якщо взяти бісерну вишивку – то це більш сучасна техніка. У ті часи могли лише оздобити або вкрапати в малюнок бісер, але це робили заможні люди.
Якщо жінка була у вишиванці чорного вишиття – це вдова. Якщо ми бачимо на вишиванці багато маленьких квітів або бутонів – це дитяча вишиванка. Адже саме бутони є символом нового розквіту життя. Здебільшого дитячі сорочки були додільними, тож її завжди підперезували пояском. Загалом, якщо роздивитися будь-яку вишиванку, яка зроблена вручну, можна дізнатися яка це була людина та який у неї був життєвий шлях. Це розповіді людей, які вони хотіли передати своїм наступним поколінням».
ВишиванкаФото: Тростянець.City
До речі, на вишиванках могло і не бути багато різних орнаментів. Люди, які її робили, могли вишити якийсь сакральний орнамент, навіть якусь паличку чи квіточку, вклавши у нього своє значення. Часто цей орнамент був своєрідним оберегом.
«На жаль, з часом вишиті вироби втрачають свій первісний вигляд. І нитки втрачають колір, і вже трошки висмикуються, але все одно по візерунках ми можемо дізнатися до якого села відноситься та чи інша вишиванка. Наприклад, якщо на сорочці є суничка – то це Боромля, адже у той час вирощували суниці саме у тому селі. На вишиванках з села Кам’янка можна побачити тюльпани. Для Тростянця на ті часи було притаманно зображувати троянди та ружі. Тобто, для кожної місцевості притаманна своя символіка».
«Не раджу робити вишиванки з непоєднуваними символами. До прикладу – зірка. Це жіночий символ – мати. А зараз багато чоловічих сорочок мають зірку. Для чоловіків більше підходить символ безкінечності».
Вишиті рушники – як переплетення символів, звичаїв та мистецтва
Рушники, які вишивались вручну як у ті роки, так і зараз, дуже цінні. Не лише своїм сакральним значенням, а й символікою. При вишиванні у виріб вкладали усі найкращі побажання. До речі, на вишитих рушниках не повинну бути ніяких вузликів, бо якщо взяти до прикладу весільний рушник, тоді життя молодих буде сповнено перешкодами. Також ні в якому разі не можна вишивати виріб з поганими думками та пригніченим настроєм.
«Найпоширеніший символ на весільному рушнику – це родинне дерево, використання якого у весільній вишивці несе дуже сильне смислове навантаження. Значення його в тому, що все живе у світі - це частина великої нерозривної системи буття. Також додавали різних пташок, бажано парних. Півень – це символ господаря, павич – сімейне щастя та благополуччя. Також на рушники додавалися різні символи. Дуже важливу увагу приділяли рослинам та квітам. Але головне - настрій та побажання у майстрині під час роботи».
Вишитий рушникФото: Тростянець.City
За словами пані Юлії, на Тростянеччини було повір’я, що після весілля благословенний рушник, на який ступали молодята, прибирали в затишне місце. Ніколи і нікому до кінця життя жінка не показувала свого весільного рушника, щоб зберегти рід та спокій подружнього життя.
Важливо підкреслити значення передачі вишивок з покоління в покоління. Багато сімей на Тростянеччині зберігають вишиванки, які передаються від матері до доньки або від бабусі до внучки. Це свідчить про значення та пошану, яку приділяють цим вишиванкам у власній родині та сприяє збереженню традицій та спадщини. Вишиванки з Тростянеччини є символом культурної спадщини та національної ідентичності України. Вони втілюють багатовікову історію, традиції і звичаї цих регіонів. Вишиванки не лише мають декоративне значення, але і виконують практичні функції, є оберегами та символами добра і захисту.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram!
Там ми розказуємо про все, чим живе Тростянецька громада!
