Українська Масниця – це веселе й смачне народне свято, яке символізує проводи зими та зустріч весни. У 2025 році Масниця триватиме з 24 лютого по 2 березня.
Дата цього свята змінюється щороку, оскільки воно прив’язане до Великого посту, який визначається за датою Великодня. Масниця триває тиждень перед Великим постом, коли відмовляються від м'яса, але споживають молочні продукти, тому її називають Сирним тижнем. Великій піст у 2025 році починається 3 березня і завершується 19 квітня.
Чому Масниця, а не Масляна?
Наші предки називали це свято Масницею. За тиждень до Великого посту українці відмовлялися від м’яса, проте ще вживали молочні продукти. Тож готували вареники, особливо з сиром, і щедро заправляли їх жиром. Саме від слова “масний” (жирний) і виникла назва Масниця.
Натомість варіанти “Масляна” чи “Масляниця” є запозиченими й історично поширювалися лише в прикордонних з Росією регіонах, походячи від російського слова “масло” (олія), на якому там готують млинці. Внаслідок цього змінилася не лише назва свята, а й самі традиції: українські вареники поступилися місцем російським млинцям.
На Масницю в Україні традиційно готують ситні й смачні страви, адже це останній тиждень перед Великим постом, коли ще можна вживати молочні продукти.
Головні страви Масниці:
- Вареники з сиром – головна українська маснична страва, їх заправляють сметаною, маслом або шкварками.
- Млинці та налисники – хоча в Україні більше поширені вареники, млинці теж готують, особливо налисники з сиром, маком, варенням чи грибами.
- Деруни – хрусткі картопляні млинці, які подають зі сметаною.
- Масло, сир, сметана, молочні страви – адже цей тиждень ще називають Сиропустом або Сирним.
Назви днів масниці та головні традиції
- Понеділок – зустріч. У цей день починають святкування, зустрічаючи Масницю. Раніше родичі збиралися разом.
- Вівторок – загравання. Час веселощів, коли молодь каталася на санях, брала участь у забавах та оглядала майбутніх наречених.
- Середа – ласунка. Господині запрошували гостей на вареники та інші частування, демонструючи свою гостинність.
- Четвер – розгуляй. Розпочинаються наймасштабніші гуляння з піснями, танцями, катанням на санях і народними іграми. Вважалося, що цього дня слід веселитися без обмежень.
- П’ятниця – Тещині вечори. Зять запрошує тещу в гості, частує її й показує свою повагу.
- Субота – посиденьки зовиці. Молоді невістки запрошують у гості своїх зовиць (сестер чоловіка) і обдаровують їх подарунками.
- Неділя – прощена неділя. Це кульмінація свята. У цей день прийнято просити вибачення за всі образи, очищати душу перед Великим постом. Традиційно спалювали опудало зими, символізуючи прощання з холодами та зустріч весни.
Як святкували тоді ще Масляну у Тростянці до повномасштабного вторгнення?
Свято Масляної у Тростянці у 2021 році видалося яскравим і насиченим. Громада разом із гостями з Охтирки та Лебедина зустрічала весну з веселими виставами, концертами та народними гуляннями. Велика інсталяція українського подвір’я біля Круглого двору вразила всіх своєю автентичністю, а частування млинцями, кулешем і шашликами створили особливу атмосферу.
На святі відбулися конкурси, атракціони, виставки майстрів народного мистецтва та змагання богатирів. Гучні пісні лунали зі сцени, а фінальним акордом стало традиційне спалення Марени. Масляна у Тростянці об’єднала громаду та подарувала незабутні емоції!
Раніше вважалося, чим веселіше і гучніше зустрінеш Масницю, тим щасливішим буде рік. Але вже третій рік Тростянецька громада символічно відзначає Масницю без гучних гулянь і святкових веселощів. Кривава війна, що триває, не залишає місця для радості, але українці зберігають свої традиції, навіть у важкі часи. Масниця – це не лише частування й забави, а й символ єдності та надії.
Слідкуйте за нами в Facebook та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живе Тростянецька громада!
