“Щедрик” знають далеко за межами нашої країни, він є саундтреком до багатьох кіношедеврів, а його автор пішов з життя через російського чекіста. Історія створення та шлях до популярності цієї композиції вражає тернистістю та феноменальністю. Наразі це мелодія, якою пишається вся Україна.
Викладач музично-теоретичних дисциплін Тростянецької дитячої музичної школи Вікторія Слабоспицька розповіла про феноменальну композицію “Щедрик”. Ця пісня стала символом боротьби України за незалежність від Росії. Коли її вперше почули в Україні, а коли за кордоном, саме про це ми дізнаємося у цьому матеріалі.
5 редакцій “Щедрика”
Щоб колись у нашому улюбленому різдвяному фільмі “Один вдома” прозвучала ніжна та магічна українська мелодія, Микола Леонтович доклав чимало зусиль.
“Щедрик” був створений на початку XX століття і є п'ять редакцій. Остання - це 1919 року, а перша 1901. Це обробка дуже давньої української колядки, адже там навіть фольклористи сперечаються наскільки давньої. Перше виконання відбулося в Києві в 1916 році народною хоровою капелою Київського університету”, - розповідає пані Вікторія.
"Щедрик" у фільмі "Один вдома"Фото: https://pereiaslav.city/articles/188567/yak-ukrainskij-schedrik-stav-amerikanskim-rizdvyanim-hitom
Історичні події тоді були доволі схожі на наше сьогодення і від цього історія стає ще більш вражаючою.
“Був кінець Першої світової війни, ті хто перемогли ділили кордони переможених країн, а з іншого боку більшовики окупували Україну. Тодішній лідер Української Народної Республіки Симон Петлюра намагався зберегти свою державу, але вона була не визнана і йому треба було довести Європі, що Україна - це є державність, самобутній народ. Багато більшовиків уже виїхало в Європу і там розповідали, що ми малороси та сепаратисти від Російської імперії. І Симон Петлюра доводить це культурою, наказуючи створити капелу, але часу було дуже мало. Тому 24 січня 1919 року створюється наказ про створення капели, 30 січня уже перша репетиція, а 4 лютого Кирило Стеценко наказує терміново евакуюватись”, - зазначає Вікторія Слабоспицька.
Фурор і овації
Пані Вікторія розповідає, що вони встигли в останній потяг, бо більшовики вже наступали.
“Добирались вони до Кам'янець-Подільського і тоді потяги ходили по два дні, а вони їхали два тижні. Потяг сходив з рейок і вони йшли до найближчого селища, і підводами добирались, і багато хто захворів. Добирали виконавців вже з місцевих кам'янець-подільців, щоб сформувати капелу з 80 осіб. Керував усим цим Олександр Кошиць і тоді почались репетиції, збори репертуару. Спочатку їхали представники від капели і домовлялися з країнами, вже потім пішов рух на Європу і перша була Чехія. Усюди був фурор, овації!”, - розповідає викладачка.
24 березня вони вже вирушили в Європу і 11 травня була Прага, після якої в усіх країнах українське ставало модним, популярним. Після Праги була Швейцарія, Австрія, але головною була Франція, бо саме там підписували всі мирні угоди після Першої світової війни. Франція довго не давала віз, але міністр закордонних справ симпатизував Україні і все-таки вони там виступили. Так сталося, що хор не зміг вплинути на рішення щодо України, бо час вже сплинув.
“Потім був неймовірний концерт в Парижі 6 листопада, там люди на вулицях співали «Щедрик». Потім ще 45 міст у десяти країнах Європи. 23 січня 1921 року був повторний концерт в Польщі і саме в цей день в Україні автора Миколу Леонтовича під час виступу хору застрелив російський чекіст. У вересні 1922 року хор залишає Європу і їде через океан в Америку і вже 5 жовтня відбувається концерт, де «Щедрик» звучить у Нью-Йорку. Після цього було ще 150 міст на американських континентах”, - розповідає пані Вікторія.
Виконання "Щедрика"Фото: https://tsn.ua/exclusive/ukrayinskiy-schedrik-zazvuchav-na-vokzali-nyu-yorka-video-2214520.html
Викладачка зазначає, що під час виконання в Нью-Йорку “Щедрик” почув американський композитор українського походження Петро Вільговський. Йому сподобалось і він попросив ноти, щоб зі своїми учнями заспівати. Американці б не зрозуміли українського тексту, тому він написав англійською про колядку дзвонів, бо йому здалося, що таке виконання - це імітація дзвоників і тому має назву «Carol of the Bells». У 1936 році виконання американського хору прозвучало на радіо NBC та заполонило всю Америку. У нотах Вільговський вказав, що це інтерпретація української колядки за авторства Миколи Леонтовича.
Такий тернистий та складний шлях пройшла мелодія “Щедрика” і це ще раз доводить нам міць та силу української культури!
Дізнавайтеся більше про історичні факти разом з Тростянець.City!
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живе Тростянецька громада!
