Поблизу Тростянця у селі Білка живе чудова сім’я Савченко, батько якої під час окупації села партизанив. Коли про це дізнались російські військові, Миколу Савченко катували, над ним знущались і врешті - по-звірськи вбили. Нині Людмила та 6 прийомних діток звикають жити без чоловіка і тата.
Людмила Савченко розповіла Українській правді про те, як справляється без чоловіка Миколи та в чому шукає утіху.
Створення Савченками будинку сімейного типу
Родина Савченків із села Білка, Тростянецької громади. Це не звичайна родина, а багатодітна. У 2021 році Людмила і Микола взяли шестеро діток до себе у сімʼю. У дитячому будинку сімейного типу зростають дітки від 6 до 12 років. Три хлопчики - Михайло, Олексій та Стас і троє дівчаток - Соня, Настя та Милана.
"Ми давно мріяли про дітей. На створенні прийомної родини наполягав Микола. Своїх дітей він не мав. Я бачила, що іноді він плакав через це. Просто марив батьківством", – згадує Людмила.
Михайла, Милану і Настю Салоєдових чоловік з жінкою взяли до своєї родини 14 січня 2021 року. Через рік подружжя наважилось взяти ще трьох діток - Соню, Льошу та Стаса Дідуси.
"Недовго ми пожили безтурботним життям усі гуртом. Розпочалася повномасштабна війна", – з сумом згадує Людмила.
Початок війни та найстрашніша подія
Російська армія зайшла до Білки 2 березня. Ніч із 2 на 3 березня родина провела у погребі. Вранці Людмила із Миколою вийшли на подвір'я, щоб приготувати їжу та взяти воду. Після цього дружина повернулася до дітей, але чоловіка не було. Він взяв її телефон і зник, як виявиться пізніше назавжди.
"Ми сиділи у погребі і чули, як вулицею постійно рухалася російська техніка. Окупанти по хатах ходили. Заходили і до нас неодноразово. Позривали скрізь замки, стільки інструментів вигребли.
Його, напевно, забрали у дворі. Ще напередодні ми ж там були – у погребі. А він ходив сюди – додому. Сюди-туди, сюди-туди. Уже перша ночі, а він ходить. Ще Мішка каже: "Ну пап, ну ляж поспи. Ну сядь хоч посидь біля нас", – згадує Людмила.
Микола зник разом із телефоном Людмили. Жінка не могла зателефонувати комусь, щоб повідомити про його зникнення. Лише 18 березня 2022 року вона звернулась до місцевої лікарки й розповіла їй про те, що трапилося.
"Кажу, що Миколи немає вже 15 днів. Вона ж говорить: "Якщо ви його знайдете десь живим – слава Богу…" – згадує Людмила.
19 березня – на городі родини Савченків розірвався снаряд. А вже 21 березня замерзле і закатоване тіло чоловіка знайшли. Воно лежало в канаві на території фермерського господарства. На тілі Миколи були сліди катувань: зламані руки і пальці, синці. А також – вогнепальні поранення серця і голови.
Жінка збагнула, що чоловік жив недовго після того моменту, коли вона його востаннє бачила. Вона зрозуміла це по щетині, яка не встигла вирости. У той день, коли Миколу вивезли, він був поголений.
"Він пішов на партизанство заради дітей, щоб вони жили. Він був безстрашний. Але тепер його немає, а я з шістьма дітьми залишилася сама. Це дуже боляче", – стримуючи плач, каже жінка.
Тростянець Збройні сили України звільнили 26 березня 2022 року. Через півтора року, у вересні 2023-го, на день міста, Миколу Савченка нагородили почесним знаком "За героїзм і мужність".
Нагорода Миколи СавченкоФото: Українська правда
Людмила повністю віддає себе материнству, бо опікується шістьома дітьми, тому ніде не працює. Офіційно жінка – мама-вихователька.
"Нам багато чого не вистачає. Родина велика, я все тягну сама. Приміром, говорили з місцевою владою про придбання бусу для нас, але справа далі розмов не пішла. Машина у нас мала – на чотири місця, а нас – семеро. Дах хати – у дірках після того, як на городі розірвався снаряд", – каже Людмила.
Найбільша мрія Людмили сьогодні – виховати дітей такими, якими хотів би бачити Микола – гідними і відповідальними. Жінка каже, що вони в усьому її підтримують, стараються допомагати.
"Після вбивства Миколи нам дуже тяжко, але ми тримаємось разом. Діти розуміють, що я з ними. А я розумію, що вони зі мною", – говорить мама.
Підтримати родину Савченків можна за реквізитами: 5168 7456 1241 0172 (Савченко Л. О)
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живе Тростянецька громада!
