Українська мова багата на діалектизми, проте наш улюблений суржик продовжує дивувати своїм різноманіттям. Доки у нас все “получається”, у когось все дуже круто “виходить”.
Чи стане використання української мови у повсякденному житті реальним для нашого краю розповіла учителька української мови та літератури Тетяна Пустовіт. Вона поділилась особливостями говору Тростянеччини та надала поради щодо того, з чого слід розпочинати під час переходу на українську мову.
Північний діалект у суміші з південно-східним
Географічне розташування відкинуло Тростянеччину ближче до російського кордону, що неабияк вплинуло на говір нашого краю. На жаль, нас ототожнюють з російською мовою, проте це хибне рішення, оскільки через велику концентрацію російських слів природним чином утворився суржик. За таким самим принципом існує суржик і на заході України, оскільки там є вкраплення польської та румунської мови. Отож, суржик - це не суто змішування російської та української, це мовне явище притаманне різним частинам країни.
“Якщо ми говоримо про діалект, то це пов’язано з особливостями живої народної мови з її фонетичними, морфологічними, синтаксичними і лексичними рисами. За картою Сумщина входить до північного та південно-східного діалекту, проте також характерним є і Слобожанський”, - зазначає пані Тетяна.
Слобожанщина на карті
Мовознавиця розповідає, що особливостями нашого діалекту є пом’якшення шиплячих, наприклад: “курчят”, “мурчять”, “чяй”. Слідом за цим ми пом’якшуємо приголосний [р]: ми ходимо до “лікаря”, на “базарь”. Також характерним є таке пом’якшення як: не “ношу”, а “носю”; не “прошу”, а “просю”.
“Для нас властиве “укання” та “акання” - це те що притаманне Слобожанському діалекту. Ми говоримо “утка”, проте знаємо, що є правильний відповідник “качка”. Нашим суто тростянецьким можу назвати “мнясо”, бо ми часто можемо чути таку форму серед населення”, - розповідає Тетяна Пустовіт.
Також слід зазначити й слова, які часто характеризують саме певний регіон: у центральній частині кажуть “вішак” і вони вже точно не зрозуміють, що то таке наш “тремпель”. Мовознавиця говорить, що тростянчани часто вживають слова “каліна”, “маліна”, які скальковані з російської та адаптовані під наш діалект через пом’якшення приголосного [л].
Читайте книги українською та поповнюйте словниковий запас
Окрім особливостей нашого діалекту, ми обговорили з пані Тетяною наскільки швидко відбудеться перехід нашого краю на українську мову.
“Якщо чесно, думаю, що це не менше ніж за 10 років, а може навіть і більше. Доросла частина населення зросла не тільки на російських книгах, музиці та телебаченні, а й навчалася у російськомовних школах. Саме їм буде важко змінити вектор та з нуля перейти на українську, але серед молоді я бачу позитивний прогрес. Для них уже модно розмовляти державною мовою, наприклад, мої випускники та учні зі мною говорять українською”, - розповідає мовознавиця.
Молодь обирає українську
Тетяна Пустовіт зазначає, що коли у 1991 році ми проголосували за незалежність, слід було поставити конкретне питання про державну мову. Таким чином за ці 30 років тростянчани б зловили тенденцію вивчення української мови.
“Початкові класи нової української школи вже відсотків на 80 говорять рідною мовою. Їм вже набагато легше вчити вірші, читати книги та висловлювати свою думку. Є надія, що вже розпочалася та нова ера україномовної молоді та підростаючого покоління”, - сподівається пані Тетяна.
Для того, щоб перейти на державну мову слід дотримуватися порад мовознавиці:
-
читати книги українською,
-
вчити вірші,
-
купувати пресу рідною мовою,
-
слухати радіо,
-
оточити себе українським та створити україномовне середовище.
“Розпочинайте з поповнення словникового запасу, а вже потім переходьте до граматики. Для того, щоб вчити правила, слід розуміти про що в них йдеться, а для цього має бути багатий словниковий запас. Спілкуйтеся українською будь-де: вдома, на вулиці, у соціальних мережах практикуйте”, - радить пані Тетяна.
Мовознавиця зазначає, що наша мова синонімічно багата та унікальна, адже одне поняття ми можемо розкрити декількома різним словами. Ми пишаємося своїми нащадками такими як Леся Українка, Тарас Шевченко, Іван Франко та інші, які популяризували українську мову у своїх літературних творах.
Дізнавайтеся про особливості тростянецького діалекту разом з Тростянець.City!
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живе Тростянецька громада!
