Владислав Колодяжний та Владислав Гладун вдруге повернулись з Херсонщини, куди доставляли необхідні речі для постраждалих внаслідок підриву Каховської ГЕС. До збору і поїздки приєдналось ще більше людей ніж перший раз.
Владислав Колодяжний розповів, як пройшла їх поїздка, що нині відбувається на Херсонщині та чому взявся допомагати постраждалим людям.
Допомога Херсонщині від тростянчан
Владислав Колодяжний 25-річний тростянчанин, працює в депо Смородине, помічником машиніста теплотяга. Після новин про трагедію на Каховській ГЕС вирішив зі своїм другом Владиславом Гладуном допомогти жителям затоплених населених пунктів. Хлопці розуміли, як там тяжко людям, які постраждали від паводка.
“Багато людей долучилися до збору. Ми відкрили три точки збору необхідних речей, засобів гігієни та продуктів. Один пункт знаходився в центрі, в студії краси Яни Уварової, ще один – на ринку і третій – в продуктовому магазині в мікрорайоні Гай. Багато людей приходило сортувати речі, бо їх було дуже багато, оскільки їхали двома бусами”, – розповів Владислав про організацію збору речей для затопленої Херсонщини.
Волонтер зазначив, що після першої поїздки питання з вантажним бусом не було вирішене. Тому разом з Владиславом Гладуном знайшли ще людей, які були не проти допомоги. Цього разу їздили на двох містких бусах. На одному – Олександр Яровий з Валентин Спасьонов, на іншому – ми з Владиславом Гладуном.
Контактувати про потреби людей з міською владою практично не виходило, бо зв’язок там майже відсутній, тому дізнавались необхідну інформацію у волонтерських центрах. Ще складніше знайти куди саме потрібно їхати. Через відсутність зв’язку складно розібратись, які речі куди саме треба відвезти.
Як живуть мешканці затопленої Херсонщини
Волонтери збирали гуманітарну допомогу і їздили до села Бургунка Херсонської області.
“Бургунка знаходилась в окупації 9 місяців. Нині там проживає до 300 людей. Хоча село деокупували, воно все одно знаходиться під постійними обстрілами. Люди живуть, без світла, зв'язку, води і всюди руїни. В деяких прилеглих селах взагалі все розбите і людей зовсім немає. Зараз від Бургунки вода повільно відходить”.
За словами Владислава, дорога до Херсонщини гарна, але після в’їзду в область починається жах. Каже, що тяжко майже не спати, бо цілу добу в дорозі провели.
“Минали притоки наполовину опустілого водосховища. Практично вся вода зійшла до ГЕС яку підірвали. Наповниться вона тільки тоді, коли відновлять дамбу (ГЕС)”.
Владислав прекрасно розуміє мешканців Херсонщини. Він сам провів місяць в окупації та максимально намагався допомагати українським військовим.
“Напевно як і всі я був шокований. З’їздив скупився, зняв грошей та чекав на 12 годину, бо була поїздка по роботі до Харкова, з’їздив і повернувся додому. Цілий місяць окупації був в Тростянці. Коли зайшла 93 бригада Холодний Яр, допомагав чим міг. Збирали бензин та возили їм, на генератор, бо у них не було його, а заправки були пусті. Прали одяг, готували їжу і всім, що їм було необхідно”.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живе Тростянецька громада!
