Наталя має двох неповнолітніх дітей, та чоловіка з інвалідністю 2 групи. Пригадує зі сльозами, як вся їхня сім’я пережила окупацію Тростянця: як писала дітям на спинах прізвища та номери телефонів, як жили в підвалі, як не змогли виїхати третім "зеленим коридором", як у їхній дім двічі вдерлися окупанти та винесли все — навіть їжу. Тижнями без світла, без води — вони топили сніг, щоб мати змогу зварити суп… на воді. Після деокупації виїхали до Полтави. І досі її діти не їдять суп. Бо смак дитинства на війні — гіркий.
Після повернення Наталя і Ваня потрапили на безкоштовні заняття, які в громаді проводяться за підтримки міжнародної благодійної організації «БФ «СОС Дитячі Містечка Україна». Саме у межах проєкту, «СОС Діти. Програма екстреної допомоги», з дітьми та батьками працюють логопеди, психологи, проходять курси підтримки.
Цей проєкт якраз і став в нагоді родині Олещенко. Івану — 10. Усміхнений, живий, допитливий хлопчик. Як і більшість дітей, він мріє про круті пригоди, грається з друзями у дворі й не надто полюбляє сидіти на місці. Але ще донедавна його мовлення не давало йому впевненості. Звук [с] звучав м’яко, з шепелявістю, і мама Івана — Наталя — помітила, що дитина починає соромитися говорити у нових компаніях.
З таким запитом вони звернулися до логопеда. Після обстеження у хлопчика виявили міжзубний сигматизм — мовленнєве порушення, коли під час вимови звука [с] язик висовується між зубами. Для когось дрібниця, а для дитини — бар’єр у спілкуванні.
Заняття з логопедом проходили у формі гри — щоб Вані було цікаво. Поступово, крок за кроком, вони:
- поставили правильний звук,
- автоматизували його у словах і фразах,
- працювали над диханням, артикуляцією, увагою та дрібною моторикою.
І результат є. Ваня говорить чітко. З посмішкою. Читає вголос, не боїться висловлюватись і не відводить погляд, коли знайомиться з новими людьми.
«Хочу подякувати логопеду Наталії за величезний внесок у виразне мовлення мого сина. Вона терпляча, чуйна і завжди тримала з нами зв’язок. Знайшла підхід навіть до мого не дуже посидючого Вані. Дякую!» — ділиться мама Наталя.
Поки Ваня працював над мовленням, Наталя відвідувала курс «Батьківство без стресу» — цикл зустрічей з психологом, де батьки вчаться краще розуміти себе, знижувати тривожність і будувати довірливі стосунки з дітьми.
«Мені цей курс дав усвідомлення: я — нормальна, жива мама. Я маю право на втому. Я можу помилятися. І я точно здатна дати своїм дітям любов і спокій».
Ця історія — одна з багатьох. Маленька перемога для однієї родини — і водночас велика справа для всієї громади. Бо кожне слово, яке дитина вимовляє з упевненістю — це крок до її внутрішньої сили. І до майбутнього без страху.
Автор: Маргарита Олесюк.
Слідкуйте за нами в Facebook та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живе Тростянецька громада!
