Зміни календаря, війна та давні традиції — свято Івана Купала, одне з наймістичніших у році, цьогоріч офіційно відзначають у ніч із 23 на 24 червня. Цей час збігається з днем літнього сонцестояння — найдовшим у році, коли світло перемагає темряву. На Сумщині раніше це свято супроводжувалося піснями, вогнищами, ворожінням і хороводами. Та через повномасштабну війну і постійні загрози безпеці традиційні гуляння під забороною. Втім, зберегти дух Купала можна й вдома — у родинному колі чи на подвір’ї.
Більше про історію святкування, сучасні обмеження та поради, як не втратити магію Купальської ночі — читайте далі.
Як святкували раніше на Сумщині
До повномасштабного вторгнення росії в Україну Івана Купала святкували широко:
- У Тростянці святкування відбувалося на березі річки — з піснями, ярмарками, обрядовими дійствами, запалюванням багаття та пусканням вінків на воду. Місцеві жителі активно долучалися до відтворення давніх традицій.
- У Недригайлові проходив фестиваль із концертом, ярмарком, театралізованими обрядами.
- У селах Куземин, Хухра, Верхня Сироватка організовували нічні святкування з виступами фольклорних колективів та сценічними постановками.
- У Сумах на берегах Псла збиралися цілі громади — з вінкоплетінням, піснями, танцями та хороводами біля купальського дерева.
Купальські традиції на Сумщині
- Вогонь — головний очищувальний елемент. На свято Купала по всій Сумщині традиційно розпалювали багаття. Молоді пари стрибали через нього, вважаючи це ритуалом очищення та випробуванням кохання. Якщо пара тримала одне одного за руки — це був знак щасливої долі.
- Вода — джерело сили та кохання. Обов’язковими були обряди на воді: купання в річках, запускання вінків зі свічками. Дівчата ворожили: якщо вінок пливе — скоро буде весілля, якщо тоне — коханий ще не на обрії.
- Папороть, що «цвіте». Хоча в природі папороть не квітне, пошук її уявного цвіту вважається найбільш магічним елементом свята. Знайти «цвіт папороті» — означає отримати силу, багатство, мудрість і навіть здатність розуміти мову природи.
- Купальське дерево. У деяких селах Сумщини (зокрема, на Конотопщині та Лебединщині) прикрашали «Марену» — деревце, яке символізувало жіночу силу. Його водили в хороводах, потім спалювали чи топили в річці, звільняючи простір для оновлення.
- Ранкова роса. Особливою вважалася роса на ранок після Купала. Нею вмивали обличчя, щоб зберегти красу, та «обливали» поля, щоб забезпечити врожай. Роса в цей день — символ життя та благословення.
Сучасна ситуація: обмеження через війну
На жаль, у з 2022 року публічні святкування Івана Купала на Сумщині не проводяться через постійну загрозу обстрілів з боку ворога. Військова адміністрація закликає не збиратися біля водойм та не влаштовувати масових заходів у відкритому просторі.
Втім, традиція живе — у родинних колах люди плетуть вінки, співають купальські пісні, вивчають магічні трави й читають купальські легенди. Це стало формою культурного спротиву — свідоме збереження спадщини.
Цікаві факти
- У давнину жінки в Сумській області варили на Купала «зілля для любові», що готувалося з материнки, чебрецю й м’яти — і додавалося до ванн.
- Деякі села називали Купала ще «Святом русалок», бо вважалося, що цього дня вони востаннє з’являються в лісах і річках.
- У народній поезії Сумщини існували колискові пісні з купальськими мотивами, які співали немовлятам для здоров’я.
Як святкувати вдома
Навіть у складний час можна долучитися до свята:
- Запаліть вдома свічку (вогонь як символ очищення).
- Сплетіть вінок із польових квітів і трав — символічний оберіг.
- Подивіться купальські фольклорні відео або послухайте обрядові пісні.
- Розкажіть дітям про звичаї — це найкращий спосіб зберегти традицію.
Слідкуйте за нами в Facebook та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живе Тростянецька громада!
