Громадська спілка "Центр соціальних ініціатив Тростянецької громади" активно працює з 2021 року, об’єднуючи сім громадських організацій. Основна мета Спілки — підтримка вразливих категорій населення через різноманітні соціальні проєкти. Керівниця спілки Тетяна Жогло розповіла про успіхи у створенні простору для майстер-класів, різноманітних занять, консультацій, спілкування, реабілітації та соціалізації мешканців громади.
Об’єднання громадських організацій у Спілку
Громадська спілка Центр соціальних ініціатив Тростянецької Громади утворилась у березні 2021 року. Спілка об'єднала сім громадських організацій Тростянецької громади:
- Громадська організація людей з інвалідністю "ТРОІ";
- Союз Чорнобиль – Україна;
- Сумська обласна організація ветеранів;
- Громадське формування з охороною громадського порядку Січ;
- Громадська організація Родинне коло;
- Спілка ветеранів АТО;
- Спілка ветеранів Афганістану.
Їх об'єднали й створили громадську спілку, де керівником є Тетяна Жогло. Міська влада надала приміщення майже 160 м², де в кожної організації є свій окремий кабінет.
“Ми писали гранти, залучали кошти, всі приміщення відремонтовані, мають нову організаційну техніку, нові меблі та кожна громадська організація окремо веде свою діяльність у своєму офісі. Спілка ветеранів АТО опікується військовими й ветеранами, які на війні з 2014 року, а тепер і з повномасштабного вторгнення. Громадська організація людей з інвалідністю "ТРОІ" опікуються людьми з інвалідністю і дітками. Родинне коло – займаються внутрішньопереміщеними особами, людьми з інвалідністю й людьми, що постраждали від сімейного насилля”, – розповіла про діяльність керівниця Спілки.
Які соціальні ініціативи реалізують?
Перші проєкти Громадська спілка почала писати вже під час повномасштабного вторгнення. Це була психологічна і юридична підтримка людей з інвалідністю, людей, що постраждали внаслідок конфлікту і ВПО, які перемістилися до Тростянецької громади. Центр соціальних ініциатив відремонтував повністю актову залу, оснастили її меблями та додатково технікою. Саме там і проводили психологічні, юридичні консультації. Тоді це був такий собі ХАБ “Незламні”.
“Ми вирішили, що цього простору замало. Сіли, поспілкувалися і вирішили, що нам потрібен ще більший простір. Завдяки підтримці міської влади і Юрія Анатолійовича, було запропоновано – пишіть гранти та створюйте великий центр денного перебування. У мікрорайоні “сахзаводу”, було приміщення, яке без ремонту, без вікон, без дверей. Ми написали заявку і виграли. Всі учасники Спілки долучалися до створення та реалізації цього проєкт.
Так і створили ХАБ “Незламні”, де зараз можуть збиратися й люди з інвалідністю, і люди похилого віку, і ВПО, і члени тих громадських організацій, які є, тому що більшість з них все ж таки соціально незахищені верстви населення”, – розповідає про створення Тетяна.
Будівля, де знаходиться ХАБ
Як влаштований ХАБ “Незламні” та чим там займаються
ХАБ “Незламні” має 170 м². Перший поверх - 110 м², там знаходиться: кімната для персоналу, кімната для майстер-класів, кімната для перегляду кіно, кухня, де люди з інвалідністю й люди, які мало мобільні, отримують послуги з соціалізації. Їх там навчають готувати, випікати, різати, накривати стіл.
Для зручності, в приміщенні влаштовано підйомник. З його допомогою маломобільні люди або на кріслах колісних, зможуть з першого поверху спуститися в підвал, частина якого служить укриттям. Інша частина підвалу облаштована під інклюзивний спортзал, він не такий звичайний, там небагато тренажерів, але вони всі більш-менш прилаштовані саме для людей з інвалідністю і дітей, і дорослих. Там також проводяться заняття.
ХАБ “Незламні” функціонує вже понад два місяці, тож вже можна говорити про те, як змінилась діяльність Спілки та про вплив на місцеву громаду, про що й розповіла керівниця:
“Ми продовжуємо писати проєкти, у нас кожен голова громадської організації долучався в той чи інший період, допомагав. Хто порадою, хто моніторив правильність використання коштів, спостерігав за етапами виконання ремонтних робіт, хто просто допомагав організаційно і допомагав проводити майстер-класи чи терапевтичні заняття.
З появою ХАБу відкрився такий чудовий простір, де всі дотичні можуть прийти, поспілкуватися з психологом, з юристом та іншими фахівцями. Діти з задоволенням ходять на майстер-клас, тому що в нашій громаді чудово існує інклюзивно-ресурсний центр, але він іде для діток. А люди похилого віку і молодь, які мають інвалідність вже не залучені до життєдіяльності громади. У цьому просторі вони рівні один одному і почуваються себе круто”.
Пані Тетяні запам’яталась одна історія, пов'язана з учасниками організацій та спілок. Вона несе особливий сенс залученості людей, для яких й створюються ініціативи у Тростянецькій громаді.
“Найбільш запам'яталась ситуація, коли ми писали грантову заявку на створення цього хабу. Під час подачі заявки ми більшість писали на свій розсуд. Коли вже виграли грант, остаточно прийшло рішення від фонду про перемогу, ми зібрали людей з інвалідністю і запропонували їм подивитися на проєкт. “От дивіться, ми хочемо там влаштувати отаку кімнату, там отаку, а там зробити оце, там оте”. І вони так здивовано кажуть: “Ви у нас питаєте, що ми хочемо?”. Я кажу: ”Звичайно, вам же там займатися”. Для них це було несподівано і ми сіли почали обговорювати.
Вони додали декілька своїх моментів, які ми врахували і для них було приємно, що ми їх почули і ми зробили саме так, як вони хотіли. Люди були щасливі, що вони самі долучаються до створення цього центру, і влада, і громадськість чує їх потреби і вирішує їх. Зараз коли ми готуємо наступні проєктні заявки, вже люди самі пропонують свої ідеї, вони розуміють, що вони також можуть бути творцями”.
Зараз, коли ХАБ функціонує певний час, вже є результат.
“Люди інвалідністю стали більше виходити зі свого дому, стали більше спілкуватися, нормалізувався психоемоційний стан деяких відвідувачів. З ними постійно працюють психологи, арттерапевти, корекційні педагоги, логопеди. Люди відновлюються після інсультів або важких хвороб. Зараз ми чуємо тільки позитивні слова, подяку й мотивацію аби й далі розширювались і продовжували удосконалювати цей простір”, – підсумовує пані Тетяна.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живе Тростянецька громада!
