Спортсмени Олексій Чубарь та Владислав Синявін - вихованці тростянецького спортивного клубу "Самбіст". Нещодавно хлопці отримали звання Майстра спорту з козацького двобою.
Майстри спорту розповіли про свій досвід, цікаві моменти та враження від новини про отримання почесного звання.
“Мрія, яку я ставив коли був ще маленьким хлопчиком”
Олексій Чубарь займається спортом з самого дитинства. За 10 років дисципліни, тренувань та змагань хлопець отримав звання Майстра спорту України.
У свої 18 років юнак повністю повʼязав своє життя зі спортом. Він навчається за спеціальністю фізична культура та спорт, займається боротьбою і навіть хобі у нього - теніс.
“Мотивацію я зберігаю таким чином, що завжди ставлю собі ціль перемогти. Тут також долучається мій тренер, він дає свої настанови, як краще все зробити”, – говорить хлопець.
Ще Олексій розповів про свій ритуал:
“Цікавий факт, після зважування на змагання в мене є невелика традиція - завжди ходити в МакДональдз”.
Олексій виконав норматив майстра спорту України, тож тренер подав до федерації необхідні документи на звання.
“Коли тренер повідомив, що все готово і я отримаю Майстра спорту, я був такий радий і не міг повірити, що нарешті ним стану. Для мене звання - це усвідомлення, що я досягнув своєї мрії, яку я ставив коли був ще маленьким хлопчиком.
Батьки, рідні та друзі були такі раді коли про це почули, вони завжди в мене вірили".
Наступна ціль Олексія – отримати майстра спорту України Міжнародного класу.
“Колекціонування Майстрів спорту тільки попереду”
Владиславу Синявіну 22 роки, він любить активний відпочинок, музику і спорт, але основним видом є боротьба.
Хлопець розповідає, що по спортивним міркам, прийшов у спорт пізно, у 14 років, тому прийшлось наздоганяти всіх своїх товаришів по залу, які займаються з дитинства - в техніці, фізичному стані, знаннях, змагальному досвіді.
“Зараз виступаю на змаганнях з Козацького двобою, проїздив по всіх змаганнях які тільки були, отримав певний досвід, як і змагальний, так і багато чого зрозумів для себе. Тому спорт вплинув не тільки на мою фізичну форму, а і на моє мислення, світогляд і саме життя”, - говорить Владислав.
Спорт - це дух змагань, відчуття переживання та адреналін перед виходом на татамі, радість від власних виграшів та товаришів по команді, поїздки по містах України та за межі кордону держави, а також веселі моменти проведені з друзями.
“Як на мене, головним фактором який відрізняє звичайну людину від спортсмена – дисципліна, це те що є основною рушійною силою для досягнення своїх цілей, як у спорті, так і в житті. Саме це привело мене туди де я зараз, те чого я зміг добитись на даному етапі свого життя. Коли з дня у день напрацьовуєш техніку, тренуєшся, програєш або виграєш, то починаєш розуміти, що без постійної тяжкої праці досягти чогось неможливо”, – зазначає хлопець.
За отримання Майстра спорту хлопець дізнався від тренерів, після Чемпіонату світу, який проходив у Німеччині у вересні.
“Для мене Майстер спорту це не просто посвідчення і значок, а це те до чого я йшов. Це розуміння того, що я досягнув чогось у своєму житті, що тяжка праця завжди окупається і якщо чогось прагнути і йти до цього, попри труднощі, то можна досягнути всіх цілей в житті”, – розповідає Владислав.
“Після отримання звання Майстра спорту, у мене з’явилось бажання продовжувати займатись і розвиватись та отримати ще не одне таке звання. Як в суміжних видах спорту, так і у тих, які мені подобаються. Тому колекціонування Майстрів спорту тільки попереду”.
Що було раніше
Тростянчани Олег Ткаченко та Андрій Бояр отримали Майстра спорту.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живе Тростянецька громада!
