Кожного року день народження школи №2 святкують учні, вчителі і випускники різних років. Музей історії закладу - дорогоцінна перлина, яка зібрала у собі пам’ять покрокового розвитку школи. Цього разу презентували нову експозицію - “Нова українська школа”, де центральне місце займає стенд “Тростянець - місто Героїв”.

“Колись-бо Микоянівська була, така собі елітна її знали” - так співається у гімні школи №2, яка була, є і буде елітним закладом освіти Тростянця. Завідувачка музею історії закладу загальної середньої освіти №2 Валентина Бабич на урочистих подіях з нагоди 87-річчя школи згадала про історію створення закладу та розповіла про нову експозицію, яку готували всім дружнім колективом.

Школа півненківсього цукрового комбінату

Школа №2 доволі невелика за розміром, але дуже багата на талановитих та успішних учнів і випускників. Її історія почалась 7 листопада 1936 року і за цей величезний шмат часу вона продовжує випускати найкращих учнів, які стають на варту науки та захисту України. День народження школи завжди був чудовою нагодою зібрати учнів, вчителів та випускників, щоб знову згадати з чого все починалося.

“Школа завжди була прикрашена хризантемами і килимками, а старше покоління пам’ятає як на екзамени несли скатертини та прикрашали кімнати. Такою була наша школа”, - розповідає Валентина Бабич.

Збереглися унікальні світлини будівлі школи без добудов. Всього 7 класних кімнат: 3 на першому поверсі та 4 на другому. Історія швидкоплинна та не завжди така глянцева, як нам хотілося б, але її не треба переписувати - її треба знати.

Вигляд школи у 30-ті рокиАрхівні фото Музею історії школи
Вигляд школи у 30-ті рокиАрхівні фото Музею історії школи
Вигляд школи у 30-ті роки

“Завдяки наркому цукрової промисловості СРСР Анастасу Мікояну ми маємо нашу школу №2. Він був дуже вражений виробництвом та якістю цукру і приїхав сюди аж з самої тодішньої столиці. Коли робітники провели його за прохідну та обмінювалися враженнями як їм вдається досягати такої якості цукру, Анастас Мікоян запитав чого їм не вистачає на підприємстві. Відповідь була одна - не вистачає школи. Її просто не встигли побудувати за рік до 1 вересня, а ті, хто вже до неї записався, зустріли це свято у приміщенні пошти, яке сьогодні знаходиться у районі цукрозаводу. Відтоді на фасаді нашої школи написано “школа півненківського цукрового комбінату”, - розповідає пані Валентина.

Фасад школиФасад школиАвтор: Архівні фото Музею історії школи

У музеї історії закладу є експонат старої парти Ерісмана, яка з часом змінилася до парти нової української школи, що символічно продемонстровано в музеї.

Нова експозиція з присмаком війни

Школа №2 пережила Другу світову війну, русифікацію 1946 року, яка тривала до настання самої незалежності в 1991 році та долучилася до творення нової української школи.

Ми всі дуже переймалися долею нашого закладу 24 лютого 2022 року. Я усвідомила, що окупант може зайти до музею, а там є стенд присвячений нашим хлопцям, які в 2014 році стали на захист держави. Ми не могли дочекатися, щоб дізнатися чи зайшли вони до музею, чи спаплюжили нашу пам’ять. На щастя і на велику вдячність воїнам 93 бригади “Холодний Яр”, які вибили ворога з нашого міста, ми можемо далі продовжувати славні традиції нашої школи”, - розповідає Валентина Бабич.

7 листопада 2023 на честь 87-річчя закладу було відкрито нову експозицію “Нова українська школа”. На ній висвітлено історію школи з 2013 року до сьогодні. Серед здобутків паради переможців, нові кабінети, відродження лісництва, а найголовніше - учні інтелектуали.

“У 2015 році це був наш Олексій Арнаутов, учениця Анастасія Мунтяну, звитяги якої не вдалося підкорити ще нікому: вона у грізному 2022 році склала ЗНО на 200 балів з усіх трьох предметів. Двоє наших учнів Артем Колцун та Дарія Гордієнко в цьому році отримають стипендію голови обласної військової адміністрації. Також на експозиції представлено здобутки мистецтва та спорту”, - зазначає пані Валентина.

Нова експозиціяНова експозиція

Центром експозиції став стенд “Тростянець - місто Героїв” - це президентський лозунг, який виник після того, як вперше після страшної окупації почалося звільнення міста. Відвага працівників та педагогів закладу полягала в тому, що після тих жахливих подій вони прийшли та відродили роботу школи.

“На стенді представлено сліди окупації та фотографії наших випускників, які стали на захист держави та загинули смертю хоробрих. У 2014 році першим віддав своє життя Володимир Кравченко, за ними Станіслав Чигрин, Сашко Рибальченко, Володимир Бондаренко, Сергій Таран та нещодавно ми провели в останню путь Ігоря Максюту”, - зі сльозами на очах розповідає Валентина Бабич.

Пам'ятаємо!
Центр експозиції
Центр нової експозиції

Також на центральній експозиції представлено розділ “Волонтеримо”, адже роботу закладу відновлювали всі. Валентина Бабич висловила велику подяку раді музею, педагогам та технічним працівникам школи за допомогу у підготовці цієї експозиції.

Школа №2 дійсно має величну історію і тому вона елітна, бо випускала та випускає найкращих ерудованих учнів, які в першу чергу є людьми. Педагогічний колектив завжди складався з учителів, які мають шалений досвід та працюють на варті виховання майбутнього покоління. Ми приєднуємося до привітань і зичимо школі №2 процвітання та мирних навчальних днів без тривог!

Дізнавайтеся про цікаві події у громаді разом з Тростянець.City!

Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Instagram!

Там ми розказуємо про все, чим живе Тростянецька громада!