Моторна алалія - нейропсихологічний синдром, при якому істотно порушуються процеси мовного висловлювання. Такий діагноз має 11-річна Єва із Тростянця. А ще їй діагностували туговухість. Попри це, дитина живе активним життям, ходить в школу, відвідує гуртки.
Мама Таня розповіла про те, як дізнались про діагноз доньки, чим і як дівчинка займається та чого їй не вистачає у Тростянці.
Туговухість виявити складно
Нещодавно у Єви виявили туговухість третього ступеня - це часткова втрата слуху. Виявилось, вона з народження зовсім не чує на одне вушко. Це генетичне захворювання, яке передається по роду і може проявлятись по-різному. На одне вушко чує на 100%, а в іншому відсутній слуховий прохід.
“Такі захворювання виявляються складно, бо дитина змалечку не розуміє, що вона чує тільки на одне вухо. Ми помітили проблему незадовго до повномасштабного вторгнення. Єва слухала музику в навушниках тільки на одне вухо. Я запитала чому ти не слухаєш на інше вухо, вона сказала: “Я ж не чую”. Ми відразу поїхали в Суми проходити аудіограму, нас направили у Київ, де і підтвердився діагноз”.
Мама розповідає, що коли Тростянець окупували, то Єва, певно, до кінця не розуміла, що відбувається, тому була спокійною.
“З перший днів окупації ми перейшли вглиб вуличок до знайомих, бо залишатись у нашому домі було небезпечно, там постійно їздили російські танки. У родини, в якої ми жили, було троє дітей, Єва з ними бавилась і не відчувала страхіть.
Проте так сталось, що через тиждень нам довелось перейти до мами чоловіка. Там почався суцільний жах. Було дуже гучно. Єва почувалась там складно – вона тряслась, плакала, боялась. Ми її всі разом заспокоювали і так протримались до звільнення міста”.
Ходить до школи, на гуртки і грає на піаніно
Єва дуже активна і творча. Вона вже три роки ходить на піаніно, вміє зіграти улюблені “Щедрик” і “Стефанію”. Поки не звільнилось місце в класі піаніно, займалась пів року на скрипці. Також любить ліпити поробки і малювати. Обожнює музику і дуже добре відчуває ритм, може ідеально протанцювати в такт
.
Через дефект мови, частина людей Єву не розуміють.
“Я її розумію, навіть коли вона співає, що вона співає. Коли я щось не можу зрозуміти, я дивлюсь їй в очі, мені так легше, я розумію, що вона хоче мені сказати”, - розповідає мама.
Перешкод до навчання у дівчинки немає. Вона займається зі своїми однолітками в класі. Мама каже, Єва трішки лінується, їй складно дається математика. Але попри все вона читає в умі, по складах, дуже красиво і охайно пише.
До Єви дітки ставлять добре, але є і ті, хто не хочуть з нею гуляти. Батьки намагаються огороджувати її від них.
Одного інклюзивного центру в Тростянці мало
“Я б хотіла, щоб у нас було більше спеціальних педагогів, логопедів, дефектологів. Один наш інклюзивний центр не може охопити ту кількість діток, які потребують занять. Скоро навчальний рік і нам вже сказали, що заняття будуть після робочого часу, бо охочих займатись дуже багато, а педагогів не вистачає”.
У місті немає відповідних медичних чи реабілітаційних центрів. Таня з донькою їздить 3-4 рази на рік у Сумський реабілітаційний центр для дітей та осіб з інвалідністю. Там є різні педагоги, реабілітологи, психологи, логопеди.
“Відвідуємо на базі центру чудовий басейн, рефлексотерапія (голковколювання), ходимо на гуртки, де готують пряники і багато всього цікавого, де Єві подобається”.
Жінка каже, що окрім щомісячної фінансової виплати, держава пропонує родині поїздки в різні табори. Оскільки дівчинці вже 11 років, то вона має сама їхати, а от Таня ще хвилюється відпускати її.
“Найголовніше, якщо батьки помічають відхилення у ранньому віці, щоб вони з цим змирились і починали лікувати і робити все для дитини. Бо я знаю випадки, де мама не хоче примирятися. Лікарі ставлять діагноз, а батьки заперечують і кажуть: “Ні, у нас такого не може бути”. Чим раніше почнеш, тим кращий буде результат.
Важливо не падати духом! Це все можна пережити просто навчившись з цим жити”.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живе Тростянецька громада!
