Щодня збирають ліки, кошти, смаколики та інші необхідні речі для українських захисників. Тростянчанки, які пережили окупацію міста, стали волонтерами, аби допомагати Збройним силам України наближати Перемогу.
Тростянчанки Вікторія Катриченко та Ольга Отрохова розповіли, як допомагають українським військовим-холодноярівцям, що звільняли місто від окупації та з дня в день проявляють силу духу та мужність, втілюючи в життя гасло «Служити Україні».
Стали волонтерами після пережитої окупації
«Моя волонтерська діяльність розпочалась після деокупації Тростянця. Спочатку, десь 5 чи 6 місяців збирали допомогу для бійців Національної гвардії. Це була закупівля плівки та цвяхів, їжа, якісь речі. Потім так вийшло, що поїхали на Схід – Донецька область. І так, із вересня минулого року й почали періодично їздити і під Соледар, і під Бахмут, і в інші міста», - розповідає тростянчанка Вікторія Катриченко.
Починали допомогу виходячи із власних можливостей, а згодом, розпочали відкривати збір на більш конкретні потреби військових.
«Потреби скинули, ми зібрали, закупили та відвезли. Що для Національної гвардії, що для 93-ї бригади. Цей підрозділ, в який ми возимо допомогу – це хлопці, які були тут, у Тростянецькій громаді під час окупації. Ми саме тоді і познайомились із ними. Після визволення міста продовжили спілкування і возимо гуманітарну допомогу їм на Схід і дотепер», - додає волонтерка.
Волонтерки Фото: з особистого архіву героїнь матеріалу
«Ми повністю перевзули автомобіль Урал, який потрапив під обстріл»
До річниці визволення Тростянця від окупації рф, волонтери відвідали холодноярівців, які наразі захищають Україну на Донецькому напрямку.
«До річниці визволення міста, вирішили відвідати наших «котиків», адже ми завжди співпрацюємо з ними, та не перестаємо дякувати їм. Зараз хлопці, які звільняли Тростянець, перебувають на Донецькому напрямку і потребують всебічної підтримки та допомоги», - розповідає волонтер Ольга Отрохова.
«До цієї поїздки ми готувались майже місяць. Їздили з нашою колегою – Ольгою Отроховою. Також була Людмила – староста Криничного, наші водії – Іван, Євген – мій брат. Одна машина була повністю забита їжею, дівчата тростянецькі наготували різних смаколиків. А в іншій машині були ліки, та колеса – це вже була друга партія коліс, яку ми їм відвезли. До цього було ще два колеса. Ми повністю перевзули автомобіль Урал, який потрапив під обстріл. А тепер, він знову допомагає виконувати бойові завдання наших «котиків», - пригадує Вікторія.
Як розповіла Пані Ольга, до збору допомоги активно долучається і вся освітянська родина Тростянеччини. «Я дуже вдячна від себе і від наших хлопців за допомогу тростянчанам, які приносили і речі, і смаколики різні. Це також батьки, учні, колеги Філії №4, та закладу освіти №3. Заклад №5 – передали хлопцям мівіну. Дітки поробили малюночки, де писали й листи для наших військових. Це учні першої, третьої та четвертої школи. У своїх листах та малюнках, дітки дякували за те, що можуть навчатись, що живуть у своїх домівках і просто за те, що можуть жити у своїй країні. Учні 8-А класу школи №3, виготовили та передали нашим Захисникам енергетичні батончики».
До допомоги військовим долучаються і мешканці інших населених пунктів.
«Наш друг, Павло з Охтирки, допоміг хлопцям турнікетами, ліками. Він постійно надає підтримку, тож від наших Захисників ми привезли йому нашивку 93-ї. Також дуже допомогла цього разу з ліками, турнікетами і Тетяна Лазаренко», - додає пані Ольга.
«Завжди раді нас бачити, адже там така важка ситуація, то ми наче відрада для них»
«У вересні буде рік, як ми допомагаємо цій бригаді. Ми вже наче родина стали, вони всі як брати для мене. Завжди раді нас бачити, адже там така важка ситуація, то ми наче відрада для них. Їм цікаво як живе наше місто зараз, як відновлюється, що змінюється. Хлопці звільнили дуже багато міст, але й дотепер пам’ятають всі вулиці, де вони були, де їздили і всі місця в нашому місті. Багато військових, які жили в людей у Тростянці, постійно передають вітання їм, тростянчани також шлють вітання, дякують щоразу», - не стримуючи емоцій, ділиться Вікторія.
«Хлопці завжди дуже раді нас бачити, радо спілкуються, завжди так приємно нас зустрічають. Звичайно говорять, що після Перемоги хочуть приїхати до Тростянця. Хочуть походити саме по тих вулицях, які звільняли, по тих доріжках в лісі, коли блукали там та шукали шляхи підходу…», - додає пані Ольга.
Як долучитись до допомоги військовим
«Цього разу, ми привезли від наших «Котиків» два тубуси. Плануємо їх розписати та виставити на аукціон. Зібрані кошти, звичайно, підуть на потреби холодноярівців.
Окрім того, всі бажаючі можуть звертатись до мене особисто, або до школи №4. Власне, туди можна приносити всі ті речі, які люди хочуть відправити саме для наших військових, які рік тому звільняли Тростянець від окупантів», - пояснила Ольга Отрохова.
ВолонтеркиФото: з особистого архіву героїнь матеріалу
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram!
Там ми розказуємо про все, чим живе Тростянецька громада!
